Поет-лауреат Великої Британії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джон Драйден, перший поет-лауреат

Британський поет-лауреат — це почесна посада, що призначається монархом Великої Британії за порадою прем'єр-міністра. Ця роль не містить конкретних обов'язків, проте передбачається, що власник писатиме вірші з приводу важливих національних подій. Витоки лауреатства датуються 1616 роком, коли Бену Джонсону було надано пенсію, але першим офіційним представником на цій посаді став Джон Драйден, призначений у 1668 році Карлом II. Після смерті лорда Альфреда Теннісона, який обіймав цю посаду з листопада 1850 по жовтень 1892 року, на знак пошани тривала чотирирічна перерва; лауреатські поеми Теннісона «Ода на смерть герцога Веллінгтона» й «Атака легкої бригади» особливо шанувались вікторіанською публікою. Три поети, Томас Грей, Семюель Роджерс[en] і Вальтер Скотт, відхилили титул лауреата.[1] Станом на 2016 рік поетом-лауреатом Великої Британії є Керол Енн Даффі[en], яку було призначено на посаду у травні 2009 року на фіксований десятирічний термін.

Походження

[ред. | ред. код]

Походження інституту поетичного лауреатства датується 1616 роком, коли Яків I, король Англії, призначив пенсію письменникові Бену Джонсону.[2] Хоча після нього було призначено ще декілька придворних поетів, ця посада стала постійною тільки в 1668 році, після призначення Джона Драйдена за часів Карла II.[3][4] Драйден, після успіху своєї поеми Аннус Мірабіліс[en] 1689 року, був відсторонений від посади в 1689 році після вступу на престол протестанта Вільгельма III Оранського і Марії II. Драйден, католик-неофіт, відмовився складати присягу на вірність[en] новим монархам, і його було звільнено з посади лауреата. Таким чином він був і лишається єдиним поетом, відстороненим від лауреатства.[5][6] Наступник Драйдена Томас Шедвелл був призначений лауреатом пожиттєво у 1689 році. Він увів звичай писати вірші на Новий рік і День народження монарха, що стало одним із ключових обов'язків на цій посаді.[7] Після призначення Вільяма Вордсворта в 1843 році обов'язки передбачали також складання віршів для подій судового і загальнонаціонального характеру. Лорд Альфред Теннісон займав цю посаду з листопада 1850 по жовтень 1892 року. За словами Ендрю Моушена[en] і Гіларі Лорі, Теннісон «наділив поета-лауреата новим статусом і значущістю», створивши такі поеми, як «Ода на смерть герцога Веллінгтона» і «Атака легкої бригади». Після його смерті ця посада була вакантною на знак поваги; новий лауреат був призначений лише через чотири роки. Ним став Альфред Остін[en] у січні 1896 року[8]. Станом на 2016 рік ця посада лишається почесною, а сам лауреат самостійно вирішує, в яких випадках писати поеми.[1][3] Термін перебування на посаді поета-лауреата змінився після призначення Моушена в 1999 році на термін 10 років; його наступницю Керол Енн Даффі[en] було також призначено на 10-річний фіксований термін.[9] Даффі є перша жінка-поет, перша відкрита бісексуалка, а також перша шотландка, що обіймає цю посаду.[7][10] Лауреатська зарплата Драйдена становила 200 фунтів стерлінгів на рік. У 1630 році Карл I додав щорічну «піпу канарських вин[en]»[a] (572,8 літра), хоча пізніше це було компенсовано у грошовому еквіваленті.[7] Коли було призначено Джона Бетчемана, він відродив алкогольну традицію і отримав 720 пляшок шеррі; станом на 2015 рік ця практика й досі триває.[12] З часів Моушена надається щорічний гонорар у розмірі 5750 фунтів стерлінгів; Моушен також отримав додаткові £19000 за його роботи у сфері освіти. Після призначення Даффі розмір винагороди повернуся до зарплати у £5750 і одного бареля шеррі.[13]

Поети-лауреати і період лауреатства

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Коментарі та примітки

[ред. | ред. код]

Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. A butt of wine measured 126 gallons (572.80 litres).[11]
  2. On the refusal of Walter Scott.[29]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Poets laureate (1668–2011). Dictionary of National Biography. Oxford University Press. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 27 серпня 2015. (необхідна підписка)
  2. List of poets laureate of Britain. Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 8 вересня 2015. Процитовано 31 серпня 2015.
  3. а б Poet Laureate. The British Monarchy. The Royal Household. Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 2 вересня 2015.
  4. Laurie та Motion, 1999, с. 17.
  5. Laurie та Motion, 1999, с. 17—18.
  6. Hammond, Paul (2009). Dryden, John (1631–1700). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/8108. Процитовано 2 вересня 2015. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
  7. а б в Poets Laureate. Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 31 серпня 2015.
  8. Laurie та Motion, 1999, с. 10—11, 97—98.
  9. а б в Carol Ann Duffy was officially declared as Britain's first female Poet Laureate on May 1st 2009. The Poetry Society. Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 6 липня 2015.
  10. Duffy reacts to new Laureate post. BBC. 1 травня 2009. Архів оригіналу за 14 травня 2019. Процитовано 5 червня 2016.
  11. Unwin, 2005, с. 364.
  12. Brown, Mark (6 серпня 2014). Poems, palaces and butts of sherry: exhibition brings poets laureate to life. The Guardian. London. Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано 5 червня 2016.
  13. Lea, Richard. Irish literature gets €150,000 boost with laureate award. The Guardian. London. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 5 червня 2016.
  14. Nichol Smith, 1950, с. 11.
  15. Hammond та Hopkins, 2014, с. xiv.
  16. Hammond та Hopkins, 2014, с. 333.
  17. Bennett, Kate (2009). Shadwell, Thomas (c.1640–1692). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/25195. Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 2 вересня 2015. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
  18. Dryden та Malone, 1800, с. 206.
  19. Hopkins, David (2008). Tate, Nahum (c.1652–1715). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/26986. Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 2 вересня 2015. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
  20. а б в г д Bucholz, R.O. The Artistic Establishment: Poet Laureate 1660–1837, in Office-Holders in Modern Britain: Volume 11 (Revised), Court Officers, 1660–1837. British History Online. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 вересня 2015.
  21. Sherbo, Arthur (2006). Nicholas Rowe (1674–1718). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/24203. Процитовано 7 вересня 2015. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
  22. Sambrook, James (2004). Laurence Eusden (1688–1730). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/8934. Процитовано 7 вересня 2015. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
  23. Salmon, Eric (2012). Cibber, Colley (1671–1757). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/5416. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 7 вересня 2015. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
  24. Scott, Rosemary (2004). Whitehead, William (bap. 1715, d. 1785). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/29294. Процитовано 2 вересня 2015. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
  25. The London Gazette: (Supplement) no. 12642. p. 205. 26 квітня 1785.
  26. Reid, Hugh (2006). Warton, Thomas (1728–1790). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/28799. Архів оригіналу за 13 квітня 2015. Процитовано 7 вересня 2015. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
  27. Sambrook, James (2008). Henry James Pye (1745–1813). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/22918. Архів оригіналу за 24 січня 2012. Процитовано 7 вересня 2015. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
  28. Carnall, Geoffrey (2011). Robert Southey (1774–1843). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/26056. Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 7 вересня 2015. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
  29. Hewitt, David (2008). Scott, Sir Walter (1771–1832). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/24928. Процитовано 2 вересня 2015. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
  30. а б Hamilton, Walter (1880). The Origin of the Office of Poet Laureate. Transactions of the Royal Historical Society. Cambridge: Cambridge University Press. 8: 20—35. doi:10.2307/3677823.
  31. Gill, Stephen (2010). William Wordsworth (1770–1850). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/29973. Процитовано 7 вересня 2015. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
  32. а б Ricks, Christopher (2006). Tennyson, Alfred, first Baron Tennyson (1809–1892). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/27137. Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 2 вересня 2015. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
  33. Scheuerle, William H. (2006). Alfred Austin (1835–1913). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/30503. Процитовано 7 вересня 2015. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
  34. The London Gazette: (Supplement) no. 28740. p. 5321. 25 липня 1913.
  35. Phillips, Catherine (2004). Robert Seymour Bridges (1844–1930). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/32066. Архів оригіналу за 13 квітня 2015. Процитовано 7 вересня 2015. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
  36. The London Gazette: (Supplement) no. 33604. p. 2865. 9 травня 1930.
  37. Gervais, David (2013). John Edward Masefield (1878–1967). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/32066. Архів оригіналу за 13 квітня 2015. Процитовано 7 вересня 2015. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
  38. The London Gazette: (Supplement) no. 44494. p. 89. 2 січня 1968.
  39. Day-Lewis, Sean (2013). Cecil Day-Lewis (1904–1972). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/31014. Архів оригіналу за 13 квітня 2015. Процитовано 7 вересня 2015. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
  40. The London Gazette: (Supplement) no. 45807. p. 12397. 20 жовтня 1972.
  41. Amis, Amis (2010). Sir John Betjeman (1906–1984). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/30815. Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 7 вересня 2015. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
  42. The London Gazette: (Supplement) no. 49967. p. 17431. 28 грудня 1984.
  43. Sagar, Keith (2013). Edward James Hughes (1930–1998). Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. doi:10.1093/ref:odnb/71121. Процитовано 7 вересня 2015. (необхідна підписка або членство в публічній бібліотеці Сполученого Королівства)
  44. Poetry in Motion. BBC. 19 травня 1999. Архів оригіналу за 11 січня 2009. Процитовано 5 червня 2016.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]